Слухай Його голос, увійди у відчинені двері

Стислий зміст

Служіння почалося з Псалма 142:10, де віруючий молиться: "Навчи мене виконувати волю Твою". Суть не в тому, що послух робить нас Божими дітьми, а навпаки: Він уже став нашим Богом, тож не личить дитині жити поза волею Отця. Ми можемо знати Писання й навіть проповідувати його, але знати - це ще не виконувати, а для цього потрібна Божа благодать.

Перша проповідь зосередилася на хвалі (Псалом 102) і на одному слові, що лунає з неба: "Його слухайте". Мойсей, навчений усієї єгипетської мудрості, усе одно просив Господа навчити його; сліпонароджений прозрів, просто послухавшись слова Ісуса; а вівці Христові йдуть за Ним, бо чують Його голос. Не військом і не силою, а Духом, який навчає нас і нагадує все, що Він сказав.

Друга проповідь звернулася до Ноєвого ковчега. Люди роками насміхалися з Ноя, але Бог зачинив одні-єдині двері й спас його родину. Христос і є ці двері - дорога, правда і життя, - і, як за днів Ноя, Євангеліє ще попереджає, поки двері спасіння залишаються відчиненими. Хто довіряє Йому, помазаний Його Кров'ю, ім'я того записане в книзі життя, і він приходить до Отця не як чужий, а як улюблена дитина.

Головні думки

• Знати волю Божу і виконувати її - не одне й те саме; для самого послуху потрібна благодать.
• Спершу Він стає нашим Богом, і вже з цього виростає справжній послух.
• "Його слухайте" - голос Отця на горі Преображення є взірцем для нашого життя.
• Навіть мудрий Мойсей молився: "Навчи мене"; смирення передує послуху.
• Сліпий прозрів, лише послухавшись слова Ісуса; послух відкриває двері до благословення.
• Христос - одні-єдині двері спасіння, як і ковчег мав одні двері.
• Двері ще відчинені - прийди до Отця як дитина, чиє ім'я в книзі життя.