Атмосфера і пахощі Божого Царства

Стислий зміст

Богослужіння почалося словами з Йоіла 2:23: як дощ живить землю, так Господь хоче напоїти Своїх дітей пізнім дощем Святого Духа. Перша проповідь, про атмосферу і пахощі Божого царства, побудована на 2 Коринтян 2:14-16: ми є запахом Христовим на всякому місці. Царство Боже не в золотих куполах, гарній апаратурі чи в емоціях, а всередині смиренного серця, де живе Дух Святий. Бог спас нас не лише щоб дійти до неба, а щоб ми приносили плід і несли цю атмосферу в сім'ї, на роботу, у світ, сяючи як світила серед лукавого роду.

Проповідник застеріг: пахощі Христові можуть зникнути ще доки ми не доїхали додому, коли візьме гору образа чи різке слово. Лихе товариство псує добрі звичаї, тому важливо, що ми вбираємо і що віддаємо людям, перемінюючись від слави в славу в образ Христа.

Друга проповідь, з Римлян 12:1, кличе віддати тіло на жертву живу - живу (віддати Богові все життя саме сьогодні, а не колись у скруті), святу (чистий посуд, відділений від гріха) і приємну Богові (помазану й освячену Духом Святим, як єлей на старозавітних приношеннях). Церкву запросили відповісти: Ось я, Господи, пошли мене, і наново посвятити своє життя.

Головні думки

• Царство Боже живе в смиренному серці, а не в зовнішньому блиску, музиці чи апаратурі.
• Ми спасенні, щоб приносити плід і нести пахощі Христові в дім, на роботу, у світ, а не тільки щоб дійти до неба.
• Бережи атмосферу, яку несеш: одне різке слово може розвіяти те, що Бог дав у поклонінні.
• Лихе товариство псує добрі звичаї, тож обирай, що вбираєш і що віддаєш іншим.
• Жива жертва - це віддати Богові все життя сьогодні, а не лише в майбутній скруті.
• Святість означає бути чистим посудом, відділеним від гріха, щоб Бог міг у тобі перебувати.
• Жертва, приємна Богові, має бути помазана й насичена Святим Духом.