Велике серце: прощати і вкладатися в Царство Боже

Стислий зміст

Перша проповідь - про великодушність, про велике серце - на прикладі життя Давида, який являв шляхетність, прощення і щедрість. Він стримався від помсти Навалові, коли його зупинила Авігея, двічі пощадив Саула, що полював на нього, не дав покарати Шимея, який його проклинав, і навіть оплакував загибель ворога та свого бунтівного сина. Бути великодушним - означає відмовитися від помсти, утримати себе від злих емоцій та амбіцій і ставитися до людей так, як Христос на хресті, коли молився: "Отче, прости їм". Хто каже, що перебуває у Христі, той має жити так, як жив Він - удома, на роботі й у церкві.

Щедрість Давида вказувала на Христа. Він пригостив усіх, коли вносили ковчег, дав із власних статків на храм і вилив перед Господом воду, яку троє хоробрих принесли, ризикуючи життям. Як Ісус вилився, наче вода, за кожного грішника, так і ми покликані виливати одне на одного любов, милість, доброту і щедрість, роблячи все як для Господа.

Друга проповідь запитала: "В що ти вкладаєш?" Земні доми й багатство згорять, а вкладення в Боже Царство ніколи не програє. Як Рахав, що повірила в живого Бога і врятувалася з усією родиною та ввійшла в рід Давида, ми покликані служити дарами, які дав нам Бог. Сидіти спасенним і нічого не робити - це втрата. Завершилося служіння двома сліпими під Єрихоном: кличте до Ісуса з вірою, просіть по Його волі - і Він відповість.

Головні думки

• Великодушність - це велике серце: шляхетність, прощення і щедрість.
• Давид відмовлявся від помсти: щадив Саула, стримався перед Навалом і Шимеєм.
• Хто перебуває у Христі, нехай живе так, як жив Він - удома, на роботі, у церкві.
• Ісус вилився, наче вода, за нас; виливаймо й ми любов та милість одне на одного.
• Спитай себе чесно: в що я вкладаю? Земне згорить, а Царство вічне.
• Як Рахав, віра в живого Бога рятує і нас, і наші родини.
• Служи даром, який дав тобі Бог, і клич до Ісуса з вірою - Він відповість.